АРХІВ ПАм’яті українців
На цьому сайті розміщена база даних на військовослужбовців (чоловіків і жінок) Червоної армії, родом із Вінницької області, які в роки Другої світової війни потрапили до німецького полону. В історії їх називають «радянські або російські військовополонені» і не згадують, як правило, що серед них було багато українців. Загалом в полон потрапило понад 5 млн червоноармійців, з яких загинуло 57 відсотків. І через 80 років після війни доля більшості з цих полонених невідома. Вони так і залишаються для рідних тими, хто «пропав безвісти». Завдання цього проекту знайти і зафіксувати ім’я кожного полоненого з України.
База даних створена на основі різноманітних німецьких та радянських документів реєстрації військовополонених. Основу німецьких документів становить «Персональна картка І», яка була двох видів: картки з табірної картотеки на в’язнів, які там перебували до кінця війни, та картки на загиблих, які, відсортовані за таборами, знаходились у Берліні у «Довідковій службі Вермахту з питань втрат особового складу та військовополонених» (Wehrmachtauskunftstelle für Kriegerverluste und Kriegsgefangene, WASt). Також серед документів є картки реєстрації військовополоненого або «зелена картка», лазаретна картка, повідомлення про смерть і повідомлення про втечу.
Основна маса документів на загиблих військовополонених з «Довідкової служби Вермахту WASt», знаходиться в Центральному архіві Міністерства оборони Російської Федерації (ЦAMO) в Подольську. До кінця 1990-х років ці документи вважали втраченими. Мало хто знав, що американські війська виявили цю картотеку в Майнінгені, куди в 1943 році було евакуйовано Довідкову службу Вермахту, і передали її Червоній армії в серпні 1945 року. Таким чином потрапили до СРСР і табірні картотеки, які вціліли. Звідси, з ЦAMO, німецькі документи на тих полонених, які вижили, передали в архіви НКВС за їх місцем народження. Так документи на жителів Вінницької області потрапили до місцевого архіву КДБ, а звідти до Державного архіву Вінницької області. Радянські документи становлять матеріали фільтраційної перевірки колишніх військовополонених, яких узагальнено називали репатріанти, тобто громадяни, які поверталися на свою батьківщину. Це картки на репатріантів та фільтраційна справа, яка складається з опитувальних листків, анкет, протоколів допиту та інших особових документів.